Вакцинація від COVID-19

Вакцинація від COVID-19

Що таке COVID-19, симптоматика

COVID-19 − це інфекційне захворювання, викликане новим коронавірусом під назвою SARS-CoV-2. Передається через прямий, непрямий або тісний контакт із іншою людиною, яка має вірус, через заразні виділення або крапельним шляхом, коли інфікована людина кашляє, чхає, розмовляє або, наприклад, співає. Найпоширенішими симптомами є висока температура, кашель та втома. Менш поширені, але серйозніші симптоми включають утруднене дихання або задишку, втрату смаку або запаху, біль або відчуття здавлювання у грудях. І хоча більшість людей із COVID-19 мають легкі симптоми і середню тяжкість перебігу захворювання та одужують вже за 2-6 тижнів, пацієнтам із тяжким перебігом може знадобитися госпіталізація, а їхній стан може загрожувати життю. Деякі пацієнти можуть мати симптоми або наслідки, які тривають або повторюються довший період часу (іноді це називають пост-ковідним станом або тривалим перебігом COVID).

Основними групами ризику тяжкого перебігу хвороби чи смерті є літні люди, люди з хронічними захворюваннями, медичні працівники, які працюють із хворими на COVID–19.

Чим небезпечна хвороба COVID–19?

Перебіг хвороби COVID–19 може супроводжуватись великою кількістю ускладнень і навіть призвести до смерті.

Довгостроковим наслідком перенесеної хвороби може стати так званий «постковідний синдром»: надмірна втомлюваність, слабкість, когнітивні розлади, порушення дихання та ковтання, стійкий кашель та психологічні проблеми.

Чому важливо вакцинуватися проти COVID–19?

Вакцинування допоможе сформувати імунітет до вірусу, що захистить вас від інфікування чи важкого перебігу хвороби.

Програма вакцинації

Імунізація населення безпечною та ефективною вакциною проти коронавірусної хвороби COVID-19 є найважливішим компонентом стратегії Уряду України у подоланні гострої фази пандемії коронавірусної хвороби COVID-19. Загальною метою здійснення масової вакцинації населення є припинення поширення коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні.

Як створюють вакцини

Які інгредієнти входять до складу вакцини?

До складу вакцин входять різноманітні інгредієнти: антигени, стабілізатори, ад’юванти, антибіотики та консерванти . Ці складники включені в більшість вакцин, ними користуються вже впродовж значного часу.

Кожен компонент вакцини використовується для конкретної мети, кожен інгредієнт тестується у процесі виробництва.

Антигени

Антигени – це основний компонент вакцин, вони є цілими мікроорганізмами або ж їхніми частинами та продуктами життєдіяльності (токсини), які імунна система розпізнає як „чужорідні” та генерує захисну імунну відповідь на вакцину. У залежності від антигенів вакцини можна розділити на:

    • живі атенуйовані або ж ослаблені (вакцини БЦЖ, КПК, ОПВ);
    • інактивовані (ІПВ);
    • субодиничні (ХІБ, пневмококова);
    • токсоїди або інактивовані токсини (дифтерія, правець).

Консерванти

Консерванти застосовують для забезпечення стерильності, інактивації вірусів та токсинів у вакцинах. Найчастіше консерванти додають у багатодозові вакцини для запобігання контамінації після відкриття флакону. Вони включають різноманітні речовини, серед найбільш поширених є похідні тіомерсалу, формальдегіду. Найбільш широко використовується консервант є 2-феноксіетанол, який застосовують протягом багатьох років у низці вакцин і продуктів для догляду за немовлятами. Цей консервант безпечний для використання в вакцинах, оскільки він мало токсичний для людей.

Деякі вакцини не мають консервантів, тому час зберігання відкритих багатодозових флаконів з ними – обмежений.

Стабілізатори

Стабілізатори – речовини, які використовуються для збереження цілісності активних інгредієнтів під час виготовлення, зберігання та транспортування вакцин. Речовини, що слугують стабілізаторами широко застосовують у фармацевтичній сфері: желатин, лактоза і сахароза, альбуміни, амінокислоти (гліцин), полісорбат, тощо. Стабілізатори запобігають хімічні реакції всередині вакцини і утримують компоненти вакцини від прилипання до флакону. Відсутність цих речовин може порушити стабільність вакцини, що може спричинити втрату антигенності та зниження імунної відповіді. Серед факторів, які впливають на стабільність можна виділити температуру, кислотність або ж лужність середовища.

Поверхнево-активні речовини зберігають всі інгредієнти вакцини у змішаному стані. Вони запобігають утворенню осаду і склеюванню елементів, що перебувають в рідкій формі вакцини. Вони також часто використовуються в харчових продуктах, таких як морозиво.

Домішки

Домішки – це різні речовини, що використовуються під час виготовлення або виробництва вакцин, які не є активними інгредієнтами готової вакцини. Речовини варіюються залежно від виробничого процесу і можуть включати яєчні білки, дріжджі або антибіотики. Залишкові сліди цих речовин, які можуть бути наявними у вакцині, є настільки маленькими, що їх необхідно вимірювати в частинах на мільйон або в частинах на мільярд.

Розчинники

Розчинник – це рідина, яка використовується для розведення вакцини до правильної концентрації безпосередньо перед її використанням. Найчастіше в якості розчинника використовується стерильна вода.

Ад’юванти

Деякі вакцини містять також ад’юванти. Ад’ювант покращує імунну реакцію на вакцину іноді шляхом більш тривалого утримання вакцини в місці ін’єкції або стимулювання місцевих імунних клітин.

Ад’ювантом може бути незначна кількість алюмінієвих солей (наприклад, фосфат алюмінію, гідроксид алюмінію або сульфат калію-алюмінію). Доведено, що алюміній не викликає будь-яких довгострокових проблем зі здоров’ям, і люди регулярно споживають алюміній під час їжі і пиття.

Як розробляють вакцини?

Як і всі лікарські засоби, кожна вакцина повинна пройти масштабне ретельне тестування для оцінки її безпеки, перш ніж вона може бути включена в програму вакцинації в країнах.

Кожна вакцина, що розробляється, повинна спочатку пройти перевірки й оцінювання, які допомагають визначити, який антиген слід використовувати, щоб викликати імунну реакцію. Ця доклінічна фаза випробувань проводиться без участі людей. Експериментальні вакцини спочатку тестуються на тваринах для оцінки їхньої безпеки і здатності запобігати хворобі.

Якщо вакцина викликає імунну реакцію, вона потім тестується в рамках клінічних випробувань за участю людей. Такі клінічні випробування складаються з трьох фаз.

Фаза 1

Вакцина вводиться невеликій кількості добровольців, щоб оцінити її безпеку, переконатися, що вона генерує імунну реакцію, і визначити правильну дозу. Як правило, під час цієї фази випробувань вакцини тестуються на молодих добровольцях.

Фаза 2

У цій фазі вакцину вводять сотням добровольців для подальшої оцінки її безпеки і здатності генерувати імунну реакцію. Учасники цієї фази випробувань мають такі ж характеристики (вік і стать), що і люди, для яких призначається вакцина. Зазвичай на цьому етапі проводиться кілька випробувань для оцінки різних вікових груп і різних складів вакцини. На цьому етапі в випробування зазвичай включається група, яка не отримувала вакцину як група порівняння, щоб визначити, чи належать зміни, що відбулися у вакцинованої групі учасників, до дії вакцини або ж вони відбулися випадково.

Фаза 3

Вакцина вводиться тисячам добровольців. Потім цю групу добровольців порівнюють з аналогічною групою людей, які отримували плацебо. Так визначають, чи ефективна вакцина проти хвороби, для захисту від якої вона призначається, а також вивчається її безпечність. Це дослідження проводиться у різних країнах і в різних місцях всередині країн, щоб упевнитися, що отримані результати ефективності вакцини застосовні до різних груп населення.

Під час випробувань другої і третьої фази і добровольці, і вчені, які проводять дослідження, не знають, хто з охочих отримав випробовувану вакцину, а хто – продукт порівняння (плацебо). Цей метод, званий “сліпий експеримент”, необхідний аби впевнитися, що ні добровольці, ні вчені не змінювали свою думку щодо безпеки та ефективності вакцини через те, що знали, який саме продукт вони отримали. Після завершення випробувань і отримання всіх результатів добровольців і вчених-випробувачів інформують, хто отримав вакцину, а хто – продукт порівняння.

Види вакцин проти COVID-19

У світі розробляються та використовуються такі види вакцин проти COVID-19:

Вірусні

    1. Інактивована вакцина

Це вакцина, що містить інактивований (вбитий) вірус. У цих вакцинах вірус втрачає свою інфекційну здатність внаслідок впливу хімічних речовин, таких як формальдегід, або при дії тепла. Однак для виготовлення таких вакцин початково потрібна велика кількість живого вірусу.

За схожим принципом працюють вакцини проти поліомієліту та грипу.

Вакцини з інактивованим вірусом безпечні для імуноскомпроментованих осіб.

Вакцина CoronaVac/Sinovac Biotech є інактивованою вірусною вакциною.

Жива ослаблена вакцина

Вакцина CoronaVac/Sinovac Biotech є інактивованою вірусною вакциною.

Вакцини, що містять живий ослаблений (атенуйований) вірус, схожі з вакциною проти кору, краснухи та епідемічного паротиту. Ослаблення вірусу здійснюється за допомогою пасажів в культурі клітин тварин або людини до тих пір, поки вірус не матиме мутації, які знижують його патогенність.

    1. Вірусна векторна вакцина

Вакцина з вірусним вектором, що реплікується

Вакцина «реплікується» в клітині. Зазвичай безпечні і індукують сильну імунну відповідь. Однак наявність імунітету до вірусу-вектору, може знизити ефективність вакцини.

За таким принципом працює вакцина проти кору.

Нещодавно ліцензована вакцина проти лихоманки Ебола є прикладом векторної вакцини.

Вакцина з вірусним вектором, що НЕ реплікується (наприклад, аденовірус)

Застосування вірусного вектора давно використовується в генній терапії. Для індукування довготривалого імунітету можуть знадобитися бустерні дози.

Вакцина виробництва AstraZeneca, відома як ChAdOx1 nCoV-19 або AZD1222, містить вірусний вектор, що не реплікується.

    1. Білкові вакцини

Вакцини з основною одиницею – шиповидним білком

Основною білковою субодиницею вірусу є шиповидний білок вірусу або його частина — «рецептор-зв’язуючий домен». Аналогічні вакцини були розроблені проти вірусу, що викликає тяжкий гострий респіраторний синдром, забезпечували захист від інфекції у мавп, але на людях ці вакцини не випробовувалися.

Для забезпечення їхньої ефективності може знадобитися включення ад’ювантів у складі, а також введення декількох доз вакцин.

Вакцина проти гепатиту В – це білкова субодинична вакцина.

Вакцини з основною одиницею – вірусоподібною часткою

Порожні вірусні оболонки імітують структуру коронавіруса, але не можуть заражати, оскільки в них відсутній генетичний матеріал. На сьогодні кілька дослідницьких груп займаються розробкою вакцин на основі вірусоподібних частинок (VLP — Virus-Like Particles). Вакцини здатні викликати потужну імунну відповідь, але їх виробництво може бути складним.

Вакцина проти вірусу папіломи людини – це вакцина, що містить вірусоподібні частинки.

Серед вакцин проти COVID-19 білкову вакцину розробляє Novavax.

    1. Вакцини на основі нуклеїнових кислот

Вакцини на основі нуклеїнових кислот відносно нові. Механізм дії цього типу вакцин — введення в організм людини молекул ДНК або РНК, з яких у подальшому “зчитується” інформація про білки мікроорганізму-збудника.

Ці білки створюються всередині клітини щепленої особи, а потім демонструються на їхній поверхні, презентуються імунним клітинами, унаслідок чого до них виробляється імунна відповідь. Вони схожі за механізмом дії на вакцини з вірусним вектором, але для них вектором можуть слугувати інші структури, які проникають через клітинну стінку —наприклад, плазміди або ліпосоми. ДНК-вакцини — вже відома технологія, а от РНК-вакцини (переважно з використанням мРНК) — достатньо новий метод.

Вакцини проти COVID-19, розроблені за такою технологією – це BNT162b2 (загальна назва – тозінамеран, торгова марка Comirnaty) від Pfizer-BioNTech та мРНК-1273 Moderna.

Які вакцини використовуються для вакцинації в Україні

Наразі для вакцинації в Україні використовують вакцини таких розробників і виробників

AstraZeneca (Covishield та AstraZeneca-SKBio)

Вакцина розроблена Оксфордським університетом та британсько-шведською компанією AstraZeneca. Дозволена для екстреного використання в Європейському Союзі та інших країнах. Україна також уклала контракт на купівлю вакцини за кошти державного бюджету та отримала 500 тис доз вакцин у межах цього контракту. У Південній Кореї вакцину виробляє компанія SK BioScience. В Індії вакцину за ліцензією виготовляє Serum Institute of India під назвою Covishield.

22 лютого вакцина зареєстрована для екстреного застосування в Україні.

23 лютого 2021 року в Україну прибуло 500 тис. доз вакцини AstraZeneca (Covishield).

23 квітня 2021 року в Україну прибуло 367 200 доз вакцини AstraZeneca-SKBio.

Як діє цей тип вірусної векторної вакцини проти COVID-19?

Вакцини на основі вірусних векторів відрізняються від більшості звичайних вакцин тим, що вони не містять антигенів, а використовують власні клітини організму для їх виробництва. Вони роблять це, використовуючи модифікований вірус (вектор) для доставки генетичного коду антигену, а саме шиповидних білків COVID–19, що знаходяться на поверхні вірусу, в клітини людини. Інфікуючи клітини і даючи їм вказівку виробляти велику кількість антигену, який потім викликає імунну відповідь, вакцина імітує те, що відбувається під час природного зараження певними патогенами — особливо вірусами. Цей тип векторної вакцини є нереплікативною векторною вакциною, яка не здатна утворювати нові вірусні частинки; цей тип виробляє лише антиген вакцини. У векторних вакцинах проти COVID-19 використовуються вірусні вектори, що не відтворюються.

Детальніше про вакцину AstraZeneca
Вакцина AstraZeneca, CHADOX1 NCOV-19 CORONA VIRUS VACCINE (RECOMBINANT), COVISHIELD — це векторна вакцина, розроблена Оксфордським університетом та британсько-шведською біофармацевтичною компанією AstraZeneca. Oxford/AstraZeneca отримала схвалення для екстреного використання у Великій Британії, Індії та ЄС. Ефективність цієї вакцини варіюється від 63% у захисті від симптоматичного COVID-19 осіб від 18 років.

Лiкарська форма вакцини: розчин для ін’єкцій, колір варіюється від безбарвного до злегка коричневого, прозорість – до злегка непрозорого. Не містить дисперсних частинок, має pH 6,6.

Вакцину AstraZeneca (Covishield) вводять внутрішньом’язово. Для повноцінної імунізації потрібно отримати дві дози вакцини з інтервалом у 12 тижнів.

Вакцину можна вводити пацієнтам, старшим 18 років; готова до використання, її не потрібно розбавляти; не можна заморожувати; вакцину не можна струшувати.

Супутні захворювання

Введення вакцини Covishield слід відкласти пацієнтам із тяжкою формою лихоманки. Однак наявність незначної інфекції (наприклад, застуди) та субфебрильної температури не повинна спричинити відкладення вакцинації.

Порушення згортання крові і тромбоцитопенія

Вакцину Covishield слід з обережністю використовувати хворим на тромбоцитопенію, людям з будь-яким порушенням згортання крові або тим, хто перебуває на антикоагуляційній терапії через ризик кровотеч та синців.

Для осіб з ослабленим імунітетом

Пацієнти з ослабленим імунітетом можуть мати відносно слабшу імунну відповідь на курс вакцинації.

PfizerBioNTech (Comirnaty)

Вакцина PfizerBioNTech проти COVID–19 — перша вакцина, яка отримала дозвіл на екстрене застосування від Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Вакцина показала свою ефективність на рівні приблизно 95% за медіанним значенням спостережень протягом двох місяців. Оцінка показала, що вакцина відповідає обов’язковим критеріям безпеки та ефективності, визначеним ВООЗ. Стратегічна консультативна група ВООЗ з імунізації рекомендує Pfizer-BioNTech як безпечну та ефективну вакцину для людей у віці від 16 років і старше, включаючи осіб старше 65 років.

Вакцина Pfizer-BioNTech проти COVID–19 (Comirnaty) була розроблена компанією Pfizer у США та BioNTech у Німеччині.

22 лютого 2021 року вакцина вакцина зареєстрована для екстреного застосування в Україні.

16 квітня 2021 року в Україну надійшло 117 тис. доз вакцини Pfizer-BioNTech (Comirnaty).

Як діє цей тип вакцини проти COVID–19?

Вакцина Pfizer-BioNTech проти COVID–19 є вакциною на основі мРНК. Потрапляючи в клітини людини, вона вчить їх робити копії шиповидного білка вірусу. Це викликає імунну відповідь всередині нашого організму. Ця імунна відповідь захищає нас від зараження, якщо справжній вірус потрапить у наш організм. Вакцини на основі мРНК безпечні. Їхнє виробництво передбачає виготовлення лише генетичного матеріалу, а не вірусу.

Детальніше про вакцину Comirnaty / Pfizer-BioNTech

Лікарська форма вакцини: концентрат для приготування дисперсії для ін’єкцій, колір варіюється від білого до майже білого, має pH 6,9-7,9.

Вакцину Pfizer BioNTech від COVID-19 вводять внутрішньом’язово. Для повноцінної імунізації необхідно отримати дві дози вакцини з інтервалом у три тижні.

Вакцину можна вводити пацієнтам, старшим 18 років;перед застосуванням вакцину слід розморожувати протягом двох годин. Повторно заморожувати не можна; вакцину НЕ можна струшувати, після розведення обережно перевертається флакон 10 разів; не використовувати вакцину у разі зміни її кольору або появі твердих частинок. вакцину вводять внутрішньом’язово після розведення; схема введення: 2 дози з інтервалом 21-28 днів.

Супутні захворювання

Введення вакцини Comirnaty слід відкласти пацієнтам із тяжким фебрильним захворюванням або госторою інфекцією. Однак наявність незначної інфекції (наприклад, застуди) та субфебрильної температури не повинна спричинити відкладення вакцинації.

Порушення згортання крові і тромбоцитопенія

Вакцину Comirnaty слід з обережністю використовувати хворим на тромбоцитопенію, людям з будь-яким порушенням згортання крові або тим, хто перебуває на антикоагуляційній терапії через ризик кровотеч та синців.

Для осіб з ослабленим імунітетом

Пацієнти з ослабленим імунітетом можуть мати відносно слабшу імунну відповідь на курс вакцинації.

Sinovac Biotech (CoronaVac)

Вакцина китайського фармацевтичного підприємства Sinovac Biotech, що спеціалізується на виробництві вакцин проти гепатиту та грипу.

Дозволена для екстреного використання в Азербайджані, Бразилії, Китаї, Чилі, Індонезії та Туреччині.

Після прибуття в Україну вакцина пройшла лабораторний контроль і допущена до використання 9 березня 2021 року. Якість вакцин контролюється Міністерством охорони здоров’я України.

25 березня 2021 року в Україну доставлено 215 тис. доз вакцини Sinovac (CoronaVac).

Як діє цей тип вакцини проти COVID-19?

Вакцина CoronaVac – це інактивована вакцина, вона містить у своєму складі неактивний, “вбитий” вірус.

Організм реагує на нього та виробляє імунітет. Схоже працюють деякі вакцини проти поліомієліту та грипу.

Детальніше про вакцину CoronaVac / Sinovac Biotech

Вакцину CoronaVac/Sinovac Biotech від COVID-19 вводять внутрішньом’язово. Для повноцінної імунізації необхідно отримати дві дози вакцини з інтервалом у 14-28 днів.

Лікарська форма вакцини: суспензія молочно-білого кольору, може розшаровуватися через утворення осаду.

Вакцину можна вводити пацієнтам, старшим 18 років; готова до використання, її не потрібно розбавляти; вакцину не можна заморожувати.

Супутні захворювання

Введення вакцини CoronaVac протипоказано особам з неконтрольованими хронічними захворюваннями.

Вакцину слід з обережністю застосовувати особам у період виникнення гострого захворювання, загострення хронічного захворювання, особам з алергією та особам з лихоманкою; також хворим на діабет, еклампсію, епілепсією, захворювання мозку, психічні хвороби.

Порушення згортання крові і тромбоцитопенія

Вакцину CoronaVac слід з обережністю використовувати хворим на тромбоцитопенію, людям з будь-яким порушенням згортання крові або тим, хто перебуває на антикоагуляційній терапії через ризик кровотеч та синців.

Для осіб з ослабленим імунітетом

Дані щодо безпечності та ефективності вакцини CoronaVac для осіб із ослабленою імунною функцією відсутні.

Для щеплення цієї категорії осіб потрібен індивідуальний підхід.

Синдром Гійєна-Барре

Вакцину CoronaVac протипоказано використовувати для щеплення осіб з синдромом Гійєна-Барре та іншими серйозними захворюваннями неровової системи, наприклад, поперечний мієліт, демієлінізація.

Особливості застосування вакцин

Вакцинація від COVID–19 допоможе вам сформувати імунітет до вірусу. У відповідь на введення вакцини організм певним чином формує імунну відповідь, яка захистить від важкого перебігу та ускладнень хвороби.

Відповідно до інструкції після вакцинації можуть проявлятися деякі побічні реакції.

Переважна більшість осіб відчуватимуть лише незначні ефекти, якщо вони взагалі будуть, які триватимуть тимчасово. Ці реакції є нормальними та минають за кілька годин/днів після вакцинації.

Після вакцинації необхідно спостерігати за пацієнтом протягом 30 хвилин на випадок виникнення алергічної реакції.

Загальні протипоказання:

    • Важка алергічна реакція на попередню дозу вакцини.
    • Гіперчутливість до одного з компонентів вакцини.
    • Гостре захворювання (температура тіла вище 38,5ºC).
    • Незначні інфекції, наприклад, застуда або субфебрильна температура, не повинні відміняти вакцинацію.

Протипоказання для застосування вакцини Comirnaty/Pfizer-BioNTech:

    • Наявність в минулому важкої алергічної реакції (наприклад, анафілаксії) на будь-який компонент вакцини, зокрема, відомої важкої алергічної реакції на поліетиленгліколь (ПЕГ) або родинні молекули.

Протипоказання для застосування вакцини CoronaVac/Sinovac Biotech:

    • Вагітність та годування грудьми;
    • Синдром Гійєна-Барре в анамнезі

Вакцинація від COVID–19 не спричинить захворювання.

Однак, існує ймовірність того, що ви отримаєте першу дозу вакцини вже інфікованим, коли симптоми хвороби ще не розвинулись.

Загальна слабкість або підвищення температури — це звичайна реакція на вакцину від COVID–19. Ці симптоми зникають через кілька днів після вакцинації.

Проте якщо у пацієнта з’явились характерні симптоми захворювання на COVID–19 — висока температура, постійний кашель, втрата нюху чи смаку — слід звернутися до сімейного лікаря для проведення обстеження на COVID–19.

Застосування вакцин проти COVID-19 може мати відмінності у таких груп пацієнтів:

Люди, які перехворіли або зараз хворіють на SARS-CoV-2

Дані клінічних випробувань вказують, що дозволені на даний момент вакцини проти COVID-19 можна безпечно вводити людям, які були інфіковані SARS-CoV-2 і вже одужали. При цьому проводити тестування для оцінки гострої інфекції SARS-CoV-2 або серологічне тестування не потрібно.

Вакцинація осіб, які мають задокументований COVID-19 в анамнезі, може бути відтермінована на 6 місяців від часу перебігу COVID-19.

За бажанням особи, яка підлягає вакцинації відповідно до груп пріоритетності, вакцинація може бути проведена раніше 6 місячного терміну при достатній кількості доз вакцини для забезпечення вакцинації осіб в даній групі пріоритетності, які не мають задокументованого COVID-19 в анамнезі.

Мінімальний інтервал після перенесеного COVID-19 та введенням вакцини визначається закінченням періоду ізоляції.

Люди, які раніше отримували пасивну терапію антитілами

На сьогодні відсутня повна інформація про безпеку та ефективність вакцин проти COVID-19 у людей, які отримували моноклональні антитіла або плазму донорів, що перехворіли, в межах лікування COVID-19. На основі прогнозованого періоду напіввиведення такої терапії та даних, які свідчать про те, що реінфекція є рідкістю протягом 90 днів після первинного зараження, вакцинацію слід відкласти щонайменше на 90 днів.

Це запобіжний захід, доки не з’явиться додаткова інформація, щоб уникнути потенційного втручання терапії антитілами в імунні реакції, викликані вакциною.

Ця рекомендація стосується людей, які отримують пасивну терапію антитілами до отримання будь-якої дози вакцини, та тих, хто отримує пасивну терапію антитілами після першої дози мРНК-вакцини, але до другої дози, і в цьому випадку другу дозу слід відкласти принаймні на 90 днів після отримання терапії антитілами.

Отримання пасивної терапії антитілами за останні 90 днів не є протипоказанням для прийому вакцини COVID-19.

Дози вакцини COVID-19, отримані протягом 90 днів після отримання пасивної терапії антитілами, не потрібно повторювати.

Для людей, які отримують терапію антитілами, неспецифічними для лікування COVID-19 (наприклад, внутрішньовенний імуноглобулін, RhoGAM), введення вакцин проти COVID-19 одночасно з отримання антитіловмісного продукту або в будь-який інтервал до або після цього навряд чи суттєво погіршить розвиток реакції захисних антитіл. Таким чином, не існує рекомендованого мінімального інтервалу між терапією антитілами, неспецифічною для лікування COVID-19 та вакцинації COVID-19.

Вакциновані люди, які згодом захворіли на COVID-19

Для вакцинованих людей, які захворіли на COVID-19 після повної імунізації, попереднє отримання вакцини проти COVID-19 не повинно впливати на рішення щодо лікування (включаючи використання моноклональних антитіл, реконвалесцентної плазми, противірусне лікування або введення кортикостероїдів) або терміни таких процедур.

Люди з ослабленим імунітетом

Люди з ВІЛ-інфекцією або іншими захворюваннями, що вражають імунітет, або люди, які приймають імунодепресивні ліки або терапію, можуть мати підвищений ризик розвитку серйозного захворювання COVID-19. На сьогодні інформації про безпечність та ефективність вакцини проти COVID-19 у цих групах немає. Однак вакцини проти COVID-19, дозволені до використання сьогодні, не є живими вакцинами,отже їх можна безпечно вводити людям зі зниженим імунітетом.

Люди з ослабленим імунітетом можуть отримати щеплення від COVID-19. Даних для інформування про оптимальні терміни вакцинації проти COVID-19 серед людей, які планують отримувати імуносупресивну терапію поки що недостатньо. Однак, виходячи із загальних передових практик вакцинації людей з ослабленим імунітетом, вакцинацію проти COVID-19 слід завершити принаймні за два тижні до початку імуносупресивної терапії.

Пацієнти, які перебувають на імуносупресивній терапії, все ще можуть отримати щеплення від COVID-19, навіть якщо немає можливості отримати дві дози вакцини. Під час ухвалення рішення про відстрочення імунодепресивної терапії для завершення вакцинації проти COVID-19, слід ураховувати ризики людини, що пов’язані з основною хворобою.

Тест на антитіла для оцінки імунітету до SARS-CoV-2 після вакцинації проти COVID-19 робити не потрібно.

Не потрібно ревакцинувати пацієнтів, які відновили імунну компетентність, якщо вони отримували вакцини проти COVID-19 під час хіміотерапії або лікування іншими імуносупресивними препаратами.

Рекомендації щодо повторної вакцинації або додаткових доз вакцин COVID-19 можуть бути оновлені за наявності додаткової інформації.

Люди з аутоімунними захворюваннями

Даних про безпеку та ефективність вакцин проти COVID-19 у людей з аутоімунними захворюваннями немає, хоча ці люди мали право на участь у клінічних випробуваннях мРНК-вакцини проти COVID-19. У учасників клінічних випробувань, які отримували вакцину проти COVID-19, відсутні дисбаланси у виникненні симптомів, що відповідають аутоімунним станам або запальним розладам, порівняно з групою, яка отримувала плацебо.

Тому особам з аутоімунним станом, які входять до групи, рекомендованої для вакцинації, можна пропонувати щеплення проти COVID-19.

Люди з синдромом Гійєна-Барре в анамнезі

Вакцину CoronaVac протипоказано використовувати для щеплення осіб з синдромом Гійєна-Барре.

Протягом клінічних випробувань мРНК-вакцин проти COVID-19 не було жодного повідомлення про випадки синдрому Гійєна-Барре. Під час клінічних випробувань вакцини Janssen повідомлялося про один випадок у учасника групи, яка отримувала вакцину, і так само про один випадок синдрому у групі, яка отримувала плацебо.

За невеликими винятками, загальні рекомендації Консультативного комітету з імунізації Центру з контролю та профілактики захворювань у США щодо імунізації не включають синдромом Гійєна-Барре в анамнезі як протипоказання або запобіжний захід для вакцинації.

Люди з синдромом Гійєна-Барре в анамнезі можуть отримати щеплення від COVID-19. Про будь-які випадки синдрому Гійєна-Барре після вакцинації проти COVID-19 слід повідомляти АІСФ.

Люди, які використовували чи використовують шкірні наповнювачі (філери)

Нерідко люди, які отримували дермальні філери, можуть відчувати набряк біля місця ін’єкції філера (зазвичай обличчя або губи) після введення дози мРНК-вакцини проти COVID-19. Набряк є тимчасовим і проходить під час медикаментозного лікування, включаючи терапію кортикостероїдами.

Вакцини COVID-19 можна вводити людям, які мають ін’єкційні шкірні наповнювачі, та не мають інших протипоказань та запобіжних заходів щодо вакцинації. Однак цим людям слід порадити звернутися до свого сімейного лікаря, якщо вони мають набряк на шкірному наповнювачі або поблизу нього після вакцинації.

Вагітні люди та ті, хто годує грудьми

Вакинцу CoronaVac протипоказано вводити вагітним та тим, хто годує грудьми.

Наявна інформація про інші вакцини не дозволяє стверджувати про те, що для вагітних ризик, пов’язаний з вакцинацією, переважує її потенційні переваги. Даних, які дозволили б оцінити безпеку вакцинації проти COVID-19 під час вагітності, поки дуже мало; з іншого боку, відомо, що вагітність є фактором ризику розвитку тяжких форм захворювання.

Тому вагітні жінки, схильні до високого ризику зараження вірусом SARS-CoV-2 (наприклад, медичні працівники), або мають супутні захворювання, які підвищують ризик важкого перебігу хвороби в разі зараження коронавірусною інфекцією, можуть вакцинуватися після консультації з лікарем.

Проведення рутинної вакцинації вагітних від COVID‑19 не рекомендується; її слід відтермінувати до часу закінчення вагітності. Якщо вагітність настала в період після отримання першої дози вакцини, введення другої дози необхідно також відтермінувати до часу після закінчення вагітності. Вакцинація вагітних медичних працівників, які належать до пріоритетної групи щодо проведення щеплень проти COVID‑19, може бути проведена з огляду на співвідношення «ризик/користь», а саме переважання користі від вакцинації над високим ризиком інфікування й тяжкого перебігу COVID‑19 у вагітних. Рутинне проведення тесту на вагітність перед вакцинацією від COVID‑19 не рекомендується.

Жінки, котрі вигодовують дітей грудним молоком, можуть бути вакциновані без застережень. Питання про те, чи виділяються вакцини проти COVID-19 з грудним молоком, поки залишається відкритим.

Введення вакцини проти COVID‑19 одночасно з іншими вакцинами

Планову вакцинацію проти інших інфекційних захворювань рекомендується проводити через 28 днів після отримання другої дози вакцини проти COVID‑19. За потреби, зокрема, якщо вакцинація проти коронавірусної інфекції є перепоною для планової вакцинації за віком або схемою, цей термін може бути скороченим до 14 днів. Після отримання вакцинації проти інших інфекційних хвороб вакцинація від COVID‑19 може бути проведена через 14 днів. У разі недотримання зазначених рекомендацій і введення вакцини з меншим інтервалом часу дози вакцин будуть зараховані.

Серологічне тестування щодо COVID‑19 до та після вакцинації

Рутинне серологічне тестування не рекомендоване як перед, так і після щеплення вакциною проти COVID‑19.

Серологічне тестування як перед, так і після щеплення може бути проведене в разі, якщо його результати являтимуть собою науковий інтерес.

Реакції на вакцину

Після отримання вакцини дехто може відчувати побічні реакції. Переважна більшість осіб можуть відчути лише незначні ефекти, якщо вони взагалі будуть, які триватимуть тимчасово. Ці реакції є нормальними та минають за кілька годин/днів після вакцинації.

Після вакцинації пацієнт має залишатися у місці проведення вакцинації для спостереження принаймні протягом 30 хвилин на випадок виникнення алергічної реакції.

Після введення вакцини організм певним чином формує імунну відповідь, яка захистить від важкого перебігу та ускладнень від хвороби.

Можливі такі реакції на вакцину Comirnaty/Pfizer-BioNTech:

У клінічних випробуваннях цієї вакцини найчастішими побічними реакціями були:

    • біль у місці ін’єкції,
    • втома,
    • головний біль,
    • біль у м’язах,
    • біль у суглобах,
    • лихоманка та почервоніння в місці ін’єкції;

більшість із них були легкими або середньої інтенсивності та зникали через кілька днів після вакцинації.

Можливі такі реакції на вакцину Covishield/AstraZeneca:

    • почервоніння, біль, набряк у місці ін’єкції,
    • лихоманка чи озноб,
    • головний біль, біль у м’язах чи суглобах,
    • збільшені лімфатичні вузли,
    • нудота,
    • втомлюваність,
    • безсоння.

Можливі такі реакції на вакцину CoronaVac/Sinovac Biotech:

    • припухлість, свербіж на місці ін’єкції,
    • головний біль, болі у м’язах,
    • лихоманка, озноб,
    • втомлюваність,
    • кашель і нежить,
    • діарея.

Захистіть себе від СОVID-19 !!!

Детальну інформацію про наявність вакцин та проведення щеплень від СОVID-19 Ви можете отримати в центрі вакцинації на базі КНП ” ЦПМСД ” Роменської міської ради за адресою м.Ромни І пров.Коржівської, 7, за телефоном – 0(68) 827 34 49; в пункті щеплень базової амбулаторії КНП ” ЦПМСД” Роменської районної ради за адресою І пров. Г.Мазепи, 1а, пунктах щеплень амбулаторій Роменської, Хмелівської та Андріяшівської ОТГ або у сімейного лікаря.